Главная
Регистрация
Вход
Воскресенье
27.05.2018
05:55
Приветствую Вас Гость | RSS
Журналіст Наталка Іванченко

Меню сайта

Категории каталога
Мои статьи [70]

Наш опрос
Які теми у ЗМІ Вас цікавлять найбільше?
Всего ответов: 28

 Каталог статей 
Главная » Статьи » Мои статьи

Де прах князя Довгорукого? Чиї останки лежать в коробці археологів?

Де прах князя Довгорукого? Чиї останки лежать в коробці археологів?

 

2007 року минає 860 років Москві та 850 років із дня смерті її засновника Юрія Довгорукого.

 Відповідно літопису саме при житті Юрія Довгорукого,  Москва вперше згадується як невеличке поселення на берегах однойменної річки. Тому і народилася легенда, що засновник граду – сам син Володимира Мономаха, князь Київський, Юрій Довгорукий.

 Ну, негоже імперській Москві починати свою історію з простолюдина!

 З часом Москва стала «спадкоємницею» Київської Русі, забрала назву руську, спадщину князів разом з шапкою Мономаха.

Все законним шляхом. Як близька родичка.

Прах Довгорукого давно не дає спокою Московії.

До 800-річчя Москви у 1947 році, поставили надгробок в центрі храму Спаса на Берестові у Києві.

 Надпис на дверях собору зробили - «В цій церкві поховано у 1157 році сина Володимира Мономаха, Київського князя Юрія Довгорукого, засновника Москви».

 Надгробок є, а праху нема.

 1989 року біля Спаса на Берестові знайшли 78 поховань.

 Одна гробниця привернула увагу науковців. Це був саркофаг з рожевого овруцького кварциту, в яких ховали тільки вельмишановних і заможних русичів. Від води, яка проникла у саркофаг, кістяк розпався. Череп і деякі кістки верхньої частини не збереглися і простежувалися у вигляді купки порошкової сірої маси. Але, залишилися великі довгі руки, які й наштовхнули на припущення, що це і є князь.

 Прах гучно прозвали останками Юрія Довгорукого.

 Але, цей факт не довів ні один вчений. Керівник досліджень В. О. Харламов у наукових виданнях таку гіпотезу не опубліковував і не захищав. Свою таємницю він забрав із собою в могилу…

 Судово-медичну експертизу встигли провести. Вона не підтвердила князівського походження померлого. Низький зріст небіжчика не відповідає відомим описам Юрія Довгорукого – князь був росту немалого, товстий, а ця людина невелика, десь 157 сантиметрів росту, з мало розвиненою мускулатурою. І головне – не знайшли в кістках залишків твердих металів, як основну ознаку отруєння. Історія наполягає - Довгорукого отруїли конкуренти по тому ж сценарію, що і князя Ростислава в Тьмутаракані.

 Тож, останки поклали "в довгий ящик"- до кращих часів.

 Антропологічний матеріал із саркофагу знаходиться в коробці Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ, у приміщенні відділу археології Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра».

 Але поголос пішов, що знайшли останки великого князя.

 Москва збурилась. І обурилась.

 Як же! Любий князь – і в картонній коробці. Негоже князям там лежати.

 В Москву його! В Москву!

 В цьому році знову пішли кулуарні переговори.

Навіть гроші на ДНК-аналіз виділили на "прах Юрія Довгорукого". Виходить, мер Москви Лужков, справді не збирається відступати!  

Вчені ж сумніваються - це не останки Довгорукого.

 Належність згаданого поховання до князівських лишається надто гіпотетичною. При вивченні поховань з історичними особами досить часто виникають великі труднощі. Дай Бог Росії розібратися з проблемами індифікації Миколи ІІ.

 Знаємо - князь спочиває десь тут, на Дніпровських кручах. За літописом, 1157 року " представися Киеве Гюрги Володимировичь, князь Киевськый, месяца мая, в 15, в среду на ночь, а заутро в чєтвергъ положища у монастыри сватаго Спаса".

 Спаська церква була княжою усипальницею, де у північній частині було споруджено хрещальню-усипальню. Найвірогідніше, Великого князя Київського поховано у самій церкві.

 Біля церкви, є велика кількість історичних поховань, які не були занотовані в літописі. Наприклад, існує припущення про поховання тут дружини Володимира Мономаха – Гіти.

 На території Лаври й досі існує невивчений історично-меморіальний пантеон.

Тут лежать і Столипін, і Кочубей, і майже всі Рюриковичі. Українська історія.

Кому це  відійде, якщо церкву Спаса  на Берестові передадуть до Московського патріархату?
Наталка Іванченко
Категория: Мои статьи | Добавил: ivanchenko (28.04.2008)
Просмотров: 689 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2018
Создать бесплатный сайт с uCoz