Покутські Мадонни Грегора Крука
У Києві виставили улюблених жінок скульптора Грегора (Григорія)
Крука: пишних та повногрудих селянок Покуття, які залишилися в
дитячій пам‘яті Крука і стали музами його натхнення та творчості.
 |
|
.Скульптурні
жінки Крука досить грубі, їхня пластика не опрацьована до кінця, але
вони дивовижно динамічні. Своєрідні Покутські Мадонни, з незграбними
фізіологічними позами, що несуть в собі чисту естетику пластики і
нагадують масивні античні скульптури.
Малий Грицько з дитинства придивлявся до магічного коловороту
батьківського гончарного круга. Його маленькі рученята тягнулися до
глини, до дерева, і на світ народжувалися перші жіночі образи –
примітивні ляльки.
У 19 років Григорій пішов у безмежний світ мистецтва. Майже все своє життя прожив у Німеччині, творячи своїх Мадонн.
Скульптурна спадщина Грегора Крука величезна - 300 скульптур і тисячі
малюнків. Одна із перших скульптур на замовлення була знакова – це був
скульптурний портрет Єлизавети Павлівни, доньки гетьмана Скоропадського.
Після цього він став бажаним гостем у гетьманській сім‘ї.
Українська тема проходить майже у всій творчості Крука. В його роботах
ми бачимо і портрет митрополита Йосипа Сліпого, і запорозьких козаків, і
українських колоритних жінок – від землі, від народу.
Всесвітньовідомий скульптор, твори якого зараз продаються за цінами з
кількома нулями, довгий час був незнаний на своїй історичній
батьківщині.
Перша спроба відродити гучне ім‘я скульптора сталося на початку 90-х в
рідному селі Григорія Крука, в Братишеві, що знаходиться неподалік від
обласного центру Прикарпаття. Місцеві ентузіасти збирали спогади,
фотографії, які стосуються родини митця. В селі навіть знайшли дві
роботи Григорія Крука. В жовтні 1991 року до 80-ліття скульптора
організували невеличкий музей при школі, встановили пам’ятний знак на
подвір’ї, де стояла хата Григорія Яковича Крука. В ті ж часи, в
Івано-Франківську, перейменували вулицю, знайшли в фондах Обласного
художнього музею ще один його геніальний твір.
По-новому Крук зазвучав після прикрого випадку: з Української
бібліотеки й Архіву імені Тараса Шевченка у Лондоні, де зберігається
найбільша колекція майстра, було викрадено 4 скульптури.
Свого часу журнал «Музеї України» звертав увагу міжнародної
громадськості на це пограбування і надрукував фотографії цих 4
скульптур.
Людмила Пекарська, завідувачка бібліотеки і архіву імені Т.Г.Шевченка у
Лондоні, в ексклюзивному інтерв‘ю розповіла про подробиці пограбування
бібліотеки.:
«Викрали скульптури, швидше всього, заробітчани. Інтерпол веде
розслідування. Вже зроблені певні кроки як в Києві, так і в Лондоні. Ми
сподіваємось, що скульптури повернуться до нас. Важливо, аби преса
повідомляла про цей випадок, і люди, що тримають ці скульптури,
розуміли, що вони крадені. Хто з колекціонерів хоче тримати крадені
речі? Ніхто. Ми вже мали дзвінки, отримали листи поштою. І ми знаємо,
як речі пішли і де вони осіли, і звідки вони поїхали до Києва. Це вже
відомо. Я просто не буду відповідати за наші правоохоронні органи. Я
знаю, що вони цим займаються, і є певні кроки. Справа не закрита».
Що ж, сподіваємось, що після цієї виставки вкрадені скульптури
повернуть до Лондона. А може їх «підкинуть» українським музеям ?
Мрія Грегора Крука здійснилася - його скульптури виставлені у вільній Україні.
І хто знає, можливо в майбутньому здійсниться ще один заповіт Григорія
Крука: «Прошу вас, посадіть два дуби, або два ясені на місці, де колись
стояла моя хата. Хай на пам’ятку ростуть Крукові дуби. Один є брата
Івана, а другий для мене».
|
